Mar. 1st, 2014

svitla4ok: (happiness)
larson_Подолати 700 сторінок детективу за тиждень - це для мене ще той подвиг, а надто враховуючи те, що зовсім не люблю цей жанр. Дивацтво ситуації ще й у тому, що я вкрай рідко, хоча, що там казати, майже ніколи не читаю книг, якщо вже переглянула фільм. Що ж, здається, смаки міняються...Або це ще один випадок, коли мегавраження від фільму магнітом тягне прочитати книжку - домалювати пропущені пазли і зробити власні висновки до сценарію (таке було хіба ще з "Втечею з Шоушенку").
Стіг Ларссон "Чоловіки, що ненавидять жінок" - шведський детектив, який свого часу інтенсивно радили знайомі знайомих у фесбуці або почитати або принаймні подивитися голлівудський кіношний варіант.  Я довго опиралася і тому і іншому. Та все ж спокуса прочитати книжку переважала над фільмом. Хоча в результаті сталося навпаки - спершу я таки подивилася фільм. і просто сиділа з роззявленим ротом усі дві з половиною години, без найменшого бажання поглянути скільки ж там до кінця. Фінчер знає свою справу, але йому все ж таки пощастило з історією. Після перегляду я довго не могла заснути, багато моментів у стрічці потребували відповідей, які точно були у паперовій версії.
Тож я вирішила осилити принаймні одну частину з трилогії "Мілленіум". Спершу я давала собі місяць на ці 700 сторінок, але чи то застуда зробила свою справу чи то детективи мають таку здатність - та я таки не могла відірватися, поки не дізналася те, що вже і так знала. Стиль письма Ларссона легкий, відчувається журналістська рука. Речення короткі, без метафор та зворотів. Автор настільки відсторонений від героїв, на скільки це можливо. Інколи він дозволяє собі сарказм, але і той часом важко вловити за постійною нейтральною манерою. Книжка побудована так, як фільм. Одні епізоди змінюються іншими. При чому спочатку надзвичайно часто. Журналістська манера автора простежується і в любові до всіляких інформаційних довідок на кшталт  статей з вікіпедії. Нудно було хіба десь на 200 сторінці, коли я вже втомилася від численних імен персонажів, коли їх більше 20 - це втомлює. Проте, попередній перегляд фільму дозволив мені в них краще орієнтуватися.
Читала в українському перегляді і не можу сказати, що задоволена. Припущення Ю. Винничука, що цей переклад здійснено з російського мене теж не покидав: багато дивних слів, як от "службівка", "відповів без загайки" та ще багато, якби тільки я їх виписувала.
Загальний висновок: якщо не бажаєте витрачати часу - можна сміливо дивитися фільм (до того ж є вибір: шведська чи американська версія), якщо ж цікаво посмакувати подробиці, тоді вам точно до першоджерела.
Ну, і цитатка наостанок, із 700 сторінок зачепила лише одна:
"Кохання - це мить, коли серце справді готове розірватися".
kinopoisk.ru-The-Girl-with-the-Dragon-Tattoo-1751883

Profile

svitla4ok: (Default)
svitla4ok

June 2014

S M T W T F S
12345 67
8 91011 12 1314
1516 1718192021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 06:39 pm
Powered by Dreamwidth Studios