Mar. 8th, 2014

svitla4ok: (happiness)
От часом таке буває, що дивишся фільм і не розумієш чим думали сценаристи. Ну, правда, я можу витримати будь-який фінал, якщо він не суперечить власній внутрішній гармонії. Бо часом після деяких фільмів її доводиться шукати в інших стрічках.
Мабуть "Таймер" (2009) переконав мене, що я не зовсім до кінця вірю в фатум. Бо як же ж хочеться спонтанності і непередбачуваності і щоб "любви все возрасты покорны" ( і хто тільки придумав цю фразу і де, і коли я її почула?).
Фільм з тих не розкручених американських зі свіжими обличчями і незаштампованими сценами. Що тішить: жодного разу не захотілося перекрутити чи глянути, а скільки ж там до кінця.
І все,звісно,чудово, та я не розповіла про що стрічка. Вона про те, що було б якби, ми знали, де, коли і кого ми зустрінемо, щоб провести решту життя. Так зване сплановане життя за ваші гроші. Жодних стресів і венеричних хвороб. Та навіть найпродуманіші системи дають збій, а найпланованіші люди прагнуть спонтанності. І чесно, краще б вони були спонтанними все життя, бо моєму розчаруванню немає меж. Але добре, це ж фільм, буду тішити себе ілюзією, що в житті все інакше.
Коротше мораль така, що ваша пора вже шукати альтернативу цьому шаблонному слову "половинка людина завжди поруч, а щоб зустрітися, часом просто треба не поставити будильник.
Однозначний жирний плюс саундтреку у фінальній сцені - Iron and wine зуміють розтопити лід у будь-якому серці. А так можна дивитися, хтозна, можливо, вам фінал прийдеться до смаку;)
kinopoisk.ru-TiMER-1379700
svitla4ok: (happiness)
Дивні фільми існують для того, щоб після перегляду в голові лунало одне запитання: "А що це було?". "Electrick children" (2012) саме такий. 15-річна дівчинка вагітніє після  прослуховування касети з невідомою рок-піснею. І все б нічого, але живе вона в родині мормонів-фундаменталістів, що таке електрика погано уявляє, а про напрямки рок-музики і поготів. Батько не йме віри словам дівчини і хоче одружити її з першим, хто погодився з числа їх односельчан. Та мала мрійниця втікає тієї ж ночі на старому пік-апі в "рай електрики" - Лас-Вегас, де й шукає тих чи того,  хто дасть відповіді на її такі дивні запитання.
Гадаю слоган фільму чудово прояснює про що ця стрічка: "A movie about miracles...". Фільм про життя, яке все ж таки десь та існує. Біблійні дива в часи рок-музики, наркотиків, скейтів та чіпсів. І хоча фінал ще дивніший, ніж початок, стрічка залишає якесь приємне світло в середині. Мабуть електричне.
kinopoisk.ru-Electrick-Children-1922470
svitla4ok: (happiness)
Він просто вийшов і заграв. І я стримувала себе, що не заплакати там, під прицілом фотокамер, відеокамер, телефонів. А ще я стримувала себе тому, що не можна плакати, треба бути сильною. Як от Богдан, який хриплим голосом сказав, що для нього велика честь грати для нас і попросив усіх підійти ближче, бо так йому затишніше і до того ж він не грав за своє життя так багато концертів, щоб стояти від нього на великій відстані. Можна писати про мурашки по шкірі, про щось неймовірне всередині та насправді мене просто переповнював трепет. Особливо, коли він грав так з надривом Ludovico Einaudi - Nuvole Bianche. Хай простить Ludovico, але це виконання мені подобається більше.
Ну і як з усім хорошим - година інколи - це так швидко...
1010476_654478591281674_1741357402_n

Profile

svitla4ok: (Default)
svitla4ok

June 2014

S M T W T F S
12345 67
8 91011 12 1314
1516 1718192021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 01:17 am
Powered by Dreamwidth Studios