Apr. 8th, 2014

svitla4ok: (happiness)
Перша думка - краща думка
give. share. lose
віддавай. ділись. втрачай
Деякі речі, коли ти полюбиш їх, стають твоїми назавжди,
а якщо ти спробуєш відпустити їх  - вони тільки зроблять коло
і знову повернуться до тебе. Вони стають частиною тебе або знищують.
Справжні історії завжди вдвічі привабливіші, а якщо це історії про життя письменників, то часто вони значно карколомніші, ніж найвдаліший пригодницький фільм. Американська література ХХ століття в більшості своїй залишається для мене білою плямою і все, що знаю я - це декілька імен та прізвищ, тому "Убий своїх коханих" (Kill your darlings, 2013) став фільмом на який я випадково натрапила і почала чекати з нетерпінням. Смачно приправлений сюжет і Дейн  Дехаан у головній ролі зробили своє. Більшість мабуть дивилася б заради дорослого "Гаррі Поттера", але це не до мене.
Фільм розповідає про сорокові роки ХХ століття. Місце дії - Колумбійський університет, де зустрічаються такі письменники (про них і йтиме мова): Аллен Гінзберг, Джек Керуак, Уїльям С. Берроуз. Сюжет розкручують навколо одного не надто приємного епізоду в їх біографіях, а також розповідають про зародження бітників. Поки писала про фільм, натрапила на цікаву статтю про цей напрям в літературі і в житті.
Тут багато псевдоінтелектуальних і дійсно інтелектуальних вечорів за читаннями/не читаннями поезії. Багато такого письменницького позакулісся, про що не було прийнято говорити вголос. Місцями занадто жорстоко і занадто разюче. Що вражає - це зйомка, кольори та напівтони кадрів, якщо не цікавить сюжет, то суто для естетичного задоволення варто дивитися. Фільм змушує таки десь відкопати книжку Керуака "В дорозі" і почати читати, а також ще б знайти антологію бітниківської поезії "День смерті пані День", щоб прочитати оцей чудовий вірш Аллена Гінзберга українською також:
SUPERMARKET IN CALIFORNIA
What thoughts I have of you tonight, Walt Whitman, for I walked
down the sidestreets under the trees with a headache self-conscious looking
at the full moon.
In my hungry fatigue, and shopping for images, I went into the neon
fruit supermarket, dreaming of your enumerations!
What peaches and what penumbras! Whole families shopping at
night! Aisles full of husbands! Wives in the avocados, babies in the tomatoes!
—and you, Garcia Lorca, what were you doing down by the watermelons?
I saw you, Walt Whitman, childless, lonely old grubber, poking
among the meats in the refrigerator and eyeing the grocery boys.
I heard you asking questions of each: Who killed the pork chops?
What price bananas? Are you my Angel?
I wandered in and out of the brilliant stacks of cans following you,
and followed in my imagination by the store detective.
We strode down the open corridors together in our solitary fancy
tasting artichokes, possessing every frozen delicacy, and never passing the
cashier.
Where are we going, Walt Whitman? The doors close in a hour.
Which way does your beard point tonight?
(I touch your book and dream of our odyssey in the supermarket and
feel absurd.)
Will we walk all night through solitary streets? The trees add shade
to shade, lights out in the houses, we'll both be lonely.
Will we stroll dreaming of the lost America of love past blue automo-
biles in driveways, home to our silent cottage?
Ah, dear father, graybeard, lonely old courage-teacher, what America
did you have when Charon quit poling his ferry and you got out on a
smoking bank and stood watching the boat disappear on the black waters of
Lethe?
kinopoisk.ru-Kill-Your-Darlings-2230098

Profile

svitla4ok: (Default)
svitla4ok

June 2014

S M T W T F S
12345 67
8 91011 12 1314
1516 1718192021
22232425262728
2930     

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 01:25 am
Powered by Dreamwidth Studios