svitla4ok: (happiness)
Він просто вийшов і заграв. І я стримувала себе, що не заплакати там, під прицілом фотокамер, відеокамер, телефонів. А ще я стримувала себе тому, що не можна плакати, треба бути сильною. Як от Богдан, який хриплим голосом сказав, що для нього велика честь грати для нас і попросив усіх підійти ближче, бо так йому затишніше і до того ж він не грав за своє життя так багато концертів, щоб стояти від нього на великій відстані. Можна писати про мурашки по шкірі, про щось неймовірне всередині та насправді мене просто переповнював трепет. Особливо, коли він грав так з надривом Ludovico Einaudi - Nuvole Bianche. Хай простить Ludovico, але це виконання мені подобається більше.
Ну і як з усім хорошим - година інколи - це так швидко...
1010476_654478591281674_1741357402_n
svitla4ok: (happiness)
Щось із фільмів перейшла на музику)
сьогодні випадково натрапила на афішу концерту гурту "Epolets", а так, як я не знала, що це за гурт такий, то дуже добре, що внизу афіші розмістили ось це відео:

Пісню я зацінила, хоча й відразу відчула, що "щось це мені нагадує" й при тому конкретно. Що ж приспів розвіяв усі сумніви: вокаліст точно слухає "kings of leon" чи щось в цьому роді), а приспів здерто з цієї пісні:

 Та й байдуже. Пісня заперла і плагіат (чи може випадковий повтор?) мене не засмутив) Погуглила і дізналася, що гурт з Одеси і створений у 2011 році. Приємно, що і в нас є свої "kings of leon";)
svitla4ok: (happiness)
Врешті подивилася "Warm bodies" (2013), фільм, на який навіть хотіла піти в кіно. Сюжет, що не потребує затрачання додаткових мисленнєвих процесів: світ на межі вимирання, частина людей - зомбі, частина - ходячі скелети, частина -нормальні. І Ось він зомбі закохується у неї людину. Звісно, її батько проти, адже мріє, щоб дочка знайшла собі "нормального" хлопця. Хоча, як стверджує в одному епізоді подруга головної героїні - в наш час з цим важко.
А так - це вам не "Сутінки" і сопливих моментів майже не буде. Зате будуть вінілові пластинки, хороша музика, гарна машина і старий полароїд. "Зберігати спогади дуже важливо, особливо тепер, наприкінці світу..."
Давно вже не пам'ятаю стільки хороших саундтреків в одному фільмі. Цікаво, що сценарій написаний за одноіменною книгою одного відомого американського блогера, що не може не тішити;) і пісня, яку тепер постійно буду слухати M83 "Midnight city"Julie-and-R-warm-bodies-movie-33361865-1000-1000
svitla4ok: (happiness)
Вирішила не відкладати і таки послухати новий альбом "Океан Ельзи" поки ще свіженький і щойно з печі;)
Поки що зацінила "Стіна" - то точно мій хіт на найближчий сезон).
"З нею" -спокійно-меланхолійна і патріотична.
"Бодегіта" - є драйв, але ще не зрозуміла. Щось не моє. Хоча кінець хороший.
"Моя маленька незалежність" - щось так до болю нагадує мелодія, не можу згадати що чи кого.
"Rendes-Vous" - крута, який же ж голос, особливо на початку! Точно слухатиметься мільйон разів!
"Все було ніби плани у кіно,
ми знали і не знали чим закінчиться воно.
Я не відвів очей,
ти хайку мені поглядом складала..." Ех, слухати-не переслухати!
"Стріляй" - більшість розкритикувала, а мені подобається)
"Обійми" - вона ніби поза альбомом) дивне розміщення після "Стріляй", як на мене. Не набридає, ось уже 3 місяці.
"Караван" - нагадує  перші альбоми чомусь. Зачіпає лише в кульмінаційному моменті, а так не особливо.
"Джульєтта" - яка мелодія, який ритм! Крута! Однозначно крута!
"На небі" - релакс, така вечірня і душевна! І Приспів, приспів, приспів!:)
"Пори року" - знову щось нагадує, знову згадується про весну та, зрештою, про всі інші пори року теж)
"Коли навколо ні душі"- те, під що хочеться засинати чи дивитися на зірки, слухаючи у навушниках.
599444_475549852515717_673946235_n"Океан Ельзи", дякую! Слухаєш - і розумієш, що життя прекрасне і все буде добре!
А зрештою послухайте самі!
svitla4ok: (happiness)
"Як часто ви зустрічаєте того, хто вам потрібен?"- чудовий слоган ірландського фільму 2006 року "Once" ("Одного разу") про те, як музика може творити маленькі дива, особливо якщо зустрічаються люди, які так сильно люблять свої захоплення.
Шкода, що деякі слова так і залишаються несказаними, або сказаними занадто тихо, а музика, яка говорить сама за себе не завжди здатна переконати, що це не тільки ключовий момент для творчості. Фільм про випадкові знайомства, які насправді накреслені долею, про те, що не варто тікати від мрії і що навіть не маючи піаніно можна щодня на ньому грати, про те, що завжди потрібно торгуватися і стояти на своєму і навіть за обмаль грошей можна втілити те, що ще вчора здавалося нереальним.
Фільм не претендує на геніальність, але дає відчуття захищеності та надії.
А ще у фільмі є кумедні моменти, головне їх "упіймати".Виявляється,що гуляти містом можна  навіть з пилососом, принаймні в Ірландії, судячи з фільму, на це спокійно реагують. І в магазин увечері можна спокійно йти в домашніх пухнастих капцях та халаті і навіть при цьому співати.
Фільм про нерішучість, спогади, невтілені мрії і музику, музику, музику. Й грають головні ролі професійні музиканти.
А пісня, яка звучить у фільмі, до речі, отримала "Оскара". Чим не привід послухати й подивитися?
once_press
dapet-piala
P.S. А ще вони разом у реальному житті. Все завдяки фільму;)
P.P.S. Тепер вони дует і звуться The Swell Season. І я, виявляється, вже давно фанатію від їх пісні The Moon. Тому фільм мабуть не випадковість;)
svitla4ok: (happiness)
Як же ж я чекала цього концерту! Скільки разів деякі пісні слухалися по колу, скільки разів я уявляла як ті чи інші слова звучатимуть вживу.І воно таки було варте, щоб чекати.
Майже літній вечір, спекотно настільки, що не вистачає повітря, і дві години драйву для душі, без жодного зв'язку з зовнішнім світом, без жодного разу поглядання на годинник. і все одно було мало. "Мені було мало...", якщо перефразовувати одну із пісень. Тепер залишається лише знову і знову слухати по колу, вчити слова нових пісень і чекати наступного концерту;)
Ех! Правду кажуть, коли емоції б'ють за край, то важко підібрати слова, важко розказати наскільки було КРУТО!
Дякую за мегавечір і за всі ті пісні, які вживу ще кращі!
svitla4ok: (happiness)
Коли я йшла на концерт Illusions, то нічого не очікувала. Музику їхню теж наперед не прослуховувала (бо в принципі майже ніколи такого не роблю - люблю знайомитися з творчістю під час живих виступів), то можна сказати майже не мала уявлення про цей колектив, окрім схвальних відгуків друзів.
І знаєте що? Правду кажуть, коли нічого не очікуєш, то обов'язково все буде суперово.
Музика, яка захоплює з першої миті. Віолончель, гітара, фортепіано. Майже літній вечір. Пастельне небо, дзвін Катедрального собору зовсім поряд, жодних випадкових облич і така інтимна розмова з музикою....
Виступ промайнув як одна пісня. Хотілося ще і ще. Тоді і там не думалося ні про що, і час немов зупинився. І в кожній пісні такі потрібні слова, які так і хочеться ділити на цитати. І стільки життя, стільки життя!
P.S. Якщо раптом вас зацікавив гурт, то в них тільки розпочався всеукраїнський тур, який стартував у Тернополі. Про них можна почитати тут: http://illusions.com.ua. А це львівська афіша на завтра:
6nh3RJg8_ZU

Profile

svitla4ok: (Default)
svitla4ok

June 2014

S M T W T F S
12345 67
8 91011 12 1314
1516 1718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 06:35 pm
Powered by Dreamwidth Studios