svitla4ok: (happiness)
"Наше минуле - це лише історія, яку ми розповідаємо собі.
Кожен,хто закохується - дивак.
Ми у цьому світі ненадовго. І поки я тут, мені треба дозволити собі насолоджуватися життям."


"Вона" ( Her, 2013)  - мабуть кращий фільм з тих, які я подивилася від початку року.
Чуттєво, щиро, просто. Чіпляє своєю непідкупністю кадрів, музики, розмов.
Фільм про самотність у світі і пошуки себе в цьому світі суцільної самотності.
Головна  істина сценарію проста і  давно відома (та все ж ...) - справжнє щастя завжди поруч, просто варто шукати  таку ж версію себе в іншій людині. З тими ж уподобаннями, звичками, світобаченням, навіть непомітними.
Саундтреки такі, що просто вже хочеться їх завантажити собі і слухати, слухати, слухати цими квітневими вечорами, милуючись заходом сонця так, як це робив головний герой. А я його кольорові сорочки - це щось!  костюмеру і дизайнеру -респект! хочу тепер собі такі ж)
Ця стрічка як добра вишукана цукерка - захоплює всім і зовсім без гіркоти. Меланхолійна, та головне обнадійлива і неймовірно щира. Чимось нагадувала мені "Загублених в перекладі" та й взагалі такі розмірені фільми варті того, що бути і бути переглянутими вночі.
Про хороше завжди пишеться сумбурно, тож у цих рядках не варто шукати логіки. Це просто емоції від)
kinopoisk.ru-Her-2290154

 П.С. Дякую [livejournal.com profile] line_o за нагадування про цей фільм, який я так довго збиралася подивитися, але просто боялася поганої якості;)
svitla4ok: (happiness)
Я зовсім не збиралася дивитися цей фільм. А все через упереджене ставлення до Меттью Макконахі. Виявилося, що дарма...
Коли починаєш дивитися фільм після півночі, то єдиним критерієм якості стає бажання або небажання заснути. А тут з перших кадрів, здається, я не те, що не заснула, а навіть прокинулася. "Далласький клуб покупців" (Dallas Buyers Club, 2013), де динамічні кадр за кадром змінюють одне одного, так само, як 30 днів,  які дали на все про все головному герою. Звісно, найбільше "підкупає" те, що це реальна історія, а фільми зняті за ними вже на половину приречені на успіх. Всього три Оскари (можна було навіть більше) і кожен виправдовує себе. Фільм, знятий за 25 днів, з обмеженим бюджетом і відкладанням сценарію на роки нарешті, а може саме зараз? знайшов і для себе місце в потоці штампованих стрічок, хоча сам "штампованістю" не пахне.
Тема СНІДу в кіно показана-перепоказана, але завжди віриш жорстоким версіям, де знаєш, що все це було насправді.
А кіноакадемія ще б спробувала не дати Оскарів головним акторам, бо ж худнути для зйомок, а потім набирати вагу - це точно не запорука хорошого здоров'я.
Що ж до висновків, то це фільм про сміливість жити всупереч прогнозам лікарів, всупереч самому життю. І хоч ти від початку знаєш про сумний кінець, завдяки сценаристам фінал здається оптимістичним. Просто і без слів...

-Ты когда-нибудь хотела жить нормальной жизнью?
- Нормальной жизнью? А что это такое? Такого не существует...

kinopoisk.ru-Dallas-Buyers-Club-2237673

Profile

svitla4ok: (Default)
svitla4ok

June 2014

S M T W T F S
12345 67
8 91011 12 1314
1516 1718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 01:22 am
Powered by Dreamwidth Studios